close
Перейти до вмісту

U-673

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
U-673
U 673
BERJAYA
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Верф Третій Рейх Howaldtswerke-Deutsche Werft, Гамбург
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Кіль
Данциг
Тронгейм
Замовлення 20 січня 1941
Закладений 20 січня 1942
Спуск на воду 27 лютого 1943
Введений до складу флоту 8 травня 1943
На службі 1943—1944
Загибель 24 жовтня 1944 року пошкоджений унаслідок зіткнення з U-382 північніше Ставангера та викинувся на берег біля Смааск'яєра
Сучасний статус розібраний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузла (32,8 км/год)
Швидкість (підводна) 7,6 вузла (14,1 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Дальність плавання 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
8500 морських миль (15 700 км на швидкості 10 вузлів (18,7 км/год) (у надводному положенні)
Автономність плавання 40 діб
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Водотоннажність підводна 871 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft F46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий 533-мм ТА
14 торпед
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30
Історія служби
У складі 5-та флотилія ПЧ
6-та флотилія ПЧ
13-та флотилія ПЧ
Операції 5 походів
Перемоги немає
U-673. Карта розташування: Норвегія
U-673
U-673
Район загибелі U-673

U-673 німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 20 січня 1942 року на верфі компанії Howaldtswerke-Deutsche Werft у Гамбурзі під заводським номером 822, спущений на воду 27 лютого 1943 року. 8 травня 1943 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-673 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 червня 1944 року переведений до бойового складу 6-ї флотилії ПЧ, а 21 червня 1944 року переданий у 13-ту флотилію ПЧ, але вже 1 серпня 1944 року човен повернувся до складу 6-ї бойової флотилії.

З лютого до жовтня 1944 року підводний човен здійснив п'ять бойових походів в Атлантичний океан, під час яких не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.

Рано вранці 24 жовтня 1944 року підводний човен U-673 зіткнувся з U-382 на північ від Ставангера та викинувся на берег біля Смааск'єра. Пізніше підводний човен був піднятий та відбуксований до Ставангера. U-673 залишався у Ставангері до кінця війни та став британським військовим трофеєм у 1945 році. У 1946 році підводний човен був розібраний на брухт.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-673. uboat.net.(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-673. на uboat.net. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4. (англ.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]