close
Перейти до вмісту

U-1202

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
U-1202
BERJAYA
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 11 листопада 1943 року
Виведений зі складу флоту 27 січня 1944 року
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту F Schichau, Данциг
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузла
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
«Кінн»
BERJAYA
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Норвегія Норвегія
Введений до складу флоту 9 травня 1945
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Розміри
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 8-ма флотилія ПЧ
11-та флотилія ПЧ
Командувачі Рольф Томсен
Операції 2 походи
Перемоги 1 судно потопив (7 176 GRT)

U-1202 німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 28 квітня 1943 року на верфі F Schichau у Данцигу під заводським номером 1572. Спущений на воду 11 листопада 1943 року, а 27 січня 1944 року корабель увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-1202 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної флотилії ПЧ. З 1 вересня 1944 року перебував у бойовому складі 11-ї флотилії. З жовтня 1944 до квітня 1945 року підводний човен здійснив 2 бойових походи, провівши 118 діб у морі, під час яких потопив 1 транспортне судно (сумарною водотоннажністю 7 176 GRT)[2].

9 травня 1945 року, U-1202 капітулював союзникам у Бергені, Норвегія, і після ремонту став норвезьким підводним човном «Кінн» (норвезький клас «K»). У 1961 році його вивели з експлуатації Королівського флоту Норвегії, 1963 року перевели до Гамбургу, де розібрали на брухт.

Перелік затоплених U-1202 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (30.10.1944—01.01.1945, 64 доби; КрістіансаннБерген)
1 10 грудня 1944 Kptlt. Рольф Томсен Dan Beard[3] суховантажне судно США США 7 176 2100 тонн баласту потоплено
51°56′ пн. ш. 5°29′ сх. д. / 51.933° пн. ш. 5.483° сх. д. / 51.933; 5.483 (Dan Beard)
67 (29 загинули та 38 вижили) судно класу «Ліберті»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-1202. uboat.net.(англ.)
  2. 1 2 Ships hit by U-1202.
  3. Dan Beard.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-1202. на uboat.net. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк. Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2008. — 144 с. ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]