U-1202
| U-1202 | ||
|---|---|---|
| Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 11 листопада 1943 року | |
| Виведений зі складу флоту | 27 січня 1944 року | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | F Schichau, Данциг | |
| Вартість | 4 439 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузла | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавання | 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна) 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна) | |
| Екіпаж | 44—60 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| «Кінн» | ||
|---|---|---|
| Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
| Під прапором | ||
| Введений до складу флоту | 9 травня 1945 | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Розміри | ||
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
8-ма флотилія ПЧ 11-та флотилія ПЧ |
| Командувачі | Рольф Томсен |
| Операції | 2 походи |
| Перемоги | 1 судно потопив (7 176 GRT) |
U-1202 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 28 квітня 1943 року на верфі F Schichau у Данцигу під заводським номером 1572. Спущений на воду 11 листопада 1943 року, а 27 січня 1944 року корабель увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
U-1202 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної флотилії ПЧ. З 1 вересня 1944 року перебував у бойовому складі 11-ї флотилії. З жовтня 1944 до квітня 1945 року підводний човен здійснив 2 бойових походи, провівши 118 діб у морі, під час яких потопив 1 транспортне судно (сумарною водотоннажністю 7 176 GRT)[2].
9 травня 1945 року, U-1202 капітулював союзникам у Бергені, Норвегія, і після ремонту став норвезьким підводним човном «Кінн» (норвезький клас «K»). У 1961 році його вивели з експлуатації Королівського флоту Норвегії, 1963 року перевели до Гамбургу, де розібрали на брухт.
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (30.10.1944—01.01.1945, 64 доби; Крістіансанн—Берген) | |||||||||||
| 1 | 10 грудня 1944 | Kptlt. Рольф Томсен | Dan Beard[3] | суховантажне судно | 7 176 | 2100 тонн баласту | потоплено 51°56′ пн. ш. 5°29′ сх. д. / 51.933° пн. ш. 5.483° сх. д. |
67 (29 загинули та 38 вижили) | судно класу «Ліберті» | ||
- Виноски
- Джерела
- U-1202. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк. Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)


