U-448
| U-448 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 23 травня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 14 квітня 1944 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |
U-448 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 6 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F.Schichau GmbH» у Данцигу 1 липня 1941 року під заводським номером 1508, спущений на воду 23 травня 1942 року, 1 серпня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 7-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гельмут Даутер.
Човен зробив 4 бойових походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 14 квітня 1944 року в Північній Атлантиці північно-східніше Азорських островів (46°22′ пн. ш. 19°35′ зх. д. / 46.367° пн. ш. 19.583° зх. д.) глибинними бомбами канадського фрегата «Свонсі» і британського шлюпа «Пелікан». 9 членів екіпажу загинули, 42 врятовані[2].
- I-52/I-152
- С-31 (підводний човен СРСР)
- USS Blackfish (SS-221)
- Luigi Settembrini (1930)
- HMS Usk (N65)
- Amphitrite (Q159)
![]() |
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

