1914

1914 в інших календарях
Григоріанський	1914; MCMXIV
Ab urbe condita	2667
Ассирійський	6664
Календар бахаї	70–71
Бенгальський	1321
Берберський	2864
Бірманський	1276
Буддистський	2458
Візантійський	7422–7423
Вірменський	1363; ԹՎ ՌՅԿԳ
Голоценовий	11914
Ефіопський	1906–1907
Єврейський	5674–5675
Індуські календарі
- Вікрам самват	1970–1971
- Шака самват	1835–1836
- Калі Юґа	5014–5015
Іранський	1292–1293
Ісламський	1332–1333
Китайський	癸丑年 (водяний бик); 4611 або 4404; — до —; 甲寅年 (деревяний тигр); 4612 або 4405
Коптський	1630–1631
Корейський	4247
Тайванський	РК 3; 民國3年
Тайський сонячний	2456–2457
Календар чучхе	3
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1843–1845
Японський	Тайсьо 3; (大正３年)

Рік:	1911 · 1912 · 1913 — 1914 — 1915 · 1916 · 1917
Десятиліття:	1890-ті · 1900-ті — 1910-ті — 1920-ті · 1930-ті
Століття:	XVIII · XIX — XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

Кінець Прекрасної епохи • Перша світова війна • Промислова революція • Колоніальні імперії • Національно-визвольні рухи • Робітничий рух • Суфражизм

Події

В Україні

У Києві закінчилося будівництво Пантелеймонівського собору.
У Львові відкрився аеропорт на Левандівці.
Відкрито станцію Скібнево на залізничній лінії Гречани — Ларга.

У світовій політиці

Січень — червень

28 лютого проголошено Автономну Республіку Північного Епіру.
7 березня в князівство Албанія прибув на правління князь Вільгельм.
25 травня палата громад британського парламенту проголосувала за Акт про уряд Ірландії
12 червня башибузуки влаштували різанину греків у турецькому місті Фоча.
28 червня сербський шовініст Гаврило Принцип убив у Сараєво австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину, спровокувавши в місті антисербські заворушення, липневу кризу та світову війну.

Липень — грудень

15 липня Вікторіано Уерта склав з себе повноваження президента Мексики.
23 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії ультиматум з нездійсненними вимогами.
28 липня почалася Перша світова війна — Австро-Угорщина оголосила війну Сербії.
1 серпня Німецька імперія оголосила війну Російській Імперії.
2 серпня Німеччина за планом Шліффена окупувала Люксембург.
6 серпня Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Сербське королівство — Німецькій імперії.
5 вересня у Лондоні між Великою Британією, Францією та Російською імперією підписана Угода про неукладення сепаратного миру.
18 вересня у Петрограді підписана таємна Російсько-румунська угода.
16 грудня закінчилася битва біля Колубари, в якій серби перемогли австро-угорців, завдяки чому змогли звільнити Белград.

В суспільному житті

У Монреалі створено українське видавництво «Новий Світ».
Відкрилася перша в світі авіалінія, що сполучалала американські міста Санкт-Пітерсберг та Тампа.
Бельгійський хірург Альбер Юстен вперше зробив непряме переливання крові, використовуючи коагулянти.
Мова африкаанс здобула офіційне визнання в Південній Африці.
Кінокомпанія Paramount Pictures отримала свою теперішню назву.
На Філіппінах виникла нетринітарна церква Іглесія ні Крісто.
У Барселоні засновано компанію Puig.
Маркус Гарві заснував на Ямайці Universal Negro Improvement Association.

Аварії й катастрофи

10 січня — у Чукотському морі затонула розчавлена льодом бригантина «Карлук».
31 березня — американський пароплав «Південний хрест» (Southern Cross) загинув на скелях південніше протоки Белл-Айл. Загинуло 173 людей.
29 травня — британський пароплав «Імператриця Ірландії» (Empress of Ireland) затонув після зіткнення з норвезьким вуглевозом на річці Святого Лаврентія. Загинуло 1012 людей.
26 листопада — британський лінійний корабель «Бульварк» (HMS Bulwark) вибухнув біля Ширнеє при завантаженні боєприпасів і затонув. Загинуло 738 осіб.

У науці

Докладніше: 1914 у науці

Американський генетик Г. Шелл запропонував термін «гетерозис».
Опубліковано результати досліду Франка — Герца, що підтвердив постулати Бора.
Ернест Резерфорд припустив, що ядро атома складається з протонів.
Едгар Бекінгем сформулював принципи обезрозмінювання.
Синтезовано оксиморфон.
У зоопарку Цинциннаті (США) загинув останній мандрівний голуб (Ectopistes migratorius).

У мистецтві

Докладніше: 1914 у літературі, 1914 у кіно, 1914 у театрі та 1914 в анімації

Джеймс Джойс надрукував збірку оповідань «Дублінці».
Побачив світ роман Нацуме Сосекі «Серце».
Відбулася лондонська прем'єра п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон».
Завершилося будівництво Базиліки Сакр-Кер у Парижі.
У Барселоні відкрився Парк Гуель.

У спорті

Докладніше: 1914 у футболі

Засновано футбульні клуби Аріс (Салоніки) (Греція), Левскі (Болгарія), Олесунн (Норвегія), Реджина (Італія), Пальмейрас (Сан-Паулу, Бразилія)
Утворено Бразильську конфедерацію футболу, Португальську футбольну федерацію.

Народились

Дивись також Категорія:Народились 1914

4 січня — Джейн Вайман, акторка.
5 лютого — Вільям Барроуз, американський письменник.
1 березня — Ральф Валдо Еллісон, американський письменник. Його єдиний роман «Невидимка» стоїть під номером 6 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік^[1].
25 березня — Норман Борлоуг, американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин. Відомий, як батько Зеленої революції і лауреат Нобелівської премії миру 1970 року.
2 квітня — Алек Гіннесс, англійський актор.
7 квітня — Генрі Каттнер, американський письменник-фантаст.
4 травня — Емануель Роблес, французький письменник.
13 травня — Джо Луїс, американський боксер-важковаговик.
15 травня — Тенцинг Норгей, шерпський альпініст.
15 червня — Андропов Юрій Володимирович, керівник КДБ СРСР (1967—1982), Генеральний секретар ЦК КПРС (1982—1984).
14 липня — Джо Шустер, канадський художник.
16 липня — Михайло Томчаній, закарпатський письменник.
31 липня — Луї де Фюнес, французький комедійний кіноактор.
6 серпня — Сейго Михайло Іванович, комуністичний діяч у Канаді.
9 серпня — Туве Янссон, шведська художниця і письменниця.
26 серпня — Хуліо Кортасар, аргентинський письменник.
7 вересня — Джеймс Ван-Аллен, американський астрофізик, відомий своїм відкриттям радіаційних поясів Землі.
10 вересня — Роберт Вайз, американський кінорежисер.
11 вересня — Павло (Гойко Стойчевич), Патріарх Сербський.
6 жовтня — Тур Хеєрдал, норвезький мандрівник, етнограф, письменник.
26 жовтня — Акілле Компаньоні, італійський альпініст, перший підкорювач (разом з Ліно Лачеделлі) другої вершини світу, Чогорі, 31 липня 1954.
9 листопада — Геді Ламар, австрійсько-американська акторка та винахідниця (пом. 2000).
25 листопада — Джо Ді Маджио, видатний американський бейсболіст.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 1914

16 лютого — Аокі Сюдзо, японський дипломат, міністр закордонних справ Японії (1889–1891, 1898–1906).
28 червня — Франц Фердинанд, австрійський ерцгерцог.
13 квітня — Павло Харитоненко, український меценат, цукрозаводчик, підприємець та промисловець.

Нобелівська премія

з фізики: Макс фон Лауе — «за відкриття дифракції рентгенівських променів у кристалах».
з хімії: Теодор Вільям Річардс — «За точне визначення атомних мас великого числа хімічних елементів»
з медицини та фізіології: Роберт Барані — «За роботи з фізіології та патології вестибулярного апарату»
з літератури: Премію не присуджували
премія миру: Премію не присуджували

Див. також

Примітки

↑ Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

[1]