Вибрана стаття

Ромбоподібна маримба (англ. Diamond Marimba) — перкусійний музичний інструмент, створений американським композитором і теоретиком музики Гаррі Парчем 1946 року.
Клавіші маримби створені з червоної деревини пернамбуку, а трубки-резонатори — з бразильського бамбука. Незвична форма інструменту є фізичним втіленням тонального ромба, найважливішої музичної концепції Гаррі Парча. Композитор відмовився від традиційного рівномірно темперованого строю, який містив 12 звуків у межах октави, на користь чистого строю, що складався з 43 тонів, настроєних на слух. Звуки були поєднані у групи, подібні до мажорної та мінорної тональностей, але побудовані на основі обертонів і підтонів і представлені у вигляді ромба.
Ромбоподібна маримба використовувалася у всіх найбільших сценічних творах Парча, що втілювали концепцію «тотального театру», поєднуючи музику, танець й античну драму. Після смерті Парча його інструменти належали різним власникам, що підтримували їхній стан й організовували концертні виступи. Окрім оригінального примірника маримби, створеного Парчем, існує декілька її копій.
Добра стаття

Богдан-Василь Білинкевич (1893] — 1963) — український військовик, поручник австро-угорської армії, сотник Українських січових стрільців та Української галицької армії, командир куреня «Червона Калина» 1-ї бригади УСС, комбриг 1-ї бригади Червоних УСС Червоної УГА (1920).
Учасник Першої світової війни, Листопадового чину 1918 року та польсько-української війни 1918—1919 років. Після поразки визвольних змагань перебував у таборах інтернованих у Чехословаччині, згодом займався підприємницькою діяльністю у Галичині та гуманітарною роботою в еміграції в Німеччині. Загинув унаслідок автокатастрофи.
Вибраний список

У цій статті подано Список членів Зали слави рок-н-ролу — музею в Клівленді, створеного для вшанування видатних осіб, які зробили найбільший внесок у розвиток рок-н-ролу.
Членами Зали слави можуть стати як колективи, так і окремі персони. Коли до Зали слави потрапляє колектив, організатори вказують його найважливіших учасників, які також вважаються членами зали. Хоча до Зали слави введено трохи більше 400 членів (включаючи колективи), загальна кількість людей, що увійшли до неї, перевищує 1200 осіб. Кожен виконавець може бути введеним до зали лише раз, проте близько 30 персон увійшли до неї два чи три рази — у складі різних колективів, або як члени гурту та сольно. Ще близько 50 виконавців були номіновані, але так і не увійшли до зали.






