AMD K5 — перший мікропроцесор архітектури x86 самостійно розроблений силами компанії AMD. Представлений в березні 1996 року, його основним конкурентом був мікропроцесор Pentium від Intel.
K5 мав амбітний дизайн, ближчий до Pentium Pro, ніж до Pentium щодо технічних рішень і внутрішньої архітектури. Проте, кінцевий продукт за продуктивністю був ближчий до Pentium.
Проєкт K5 був однією зі спроб компанії AMD перехопити технічне лідерство у Intel. Але, хоча при розробці використовувалися вдалі дизайнерські концепції, інженерне їх втілення було слабким. Низька тактова частота процесора частково пояснюється проблемами з виробничими потужностями. Але, наприклад, навіть вчетверо більший ніж у Pentium модуль передбачення переходів вчетверо більший, ніж у Pentium не показував кращу продуктивність. Модуль обчислень з рухомою комою був не такий продуктивний, як у Pentium і т. д. Крім того, ранні версії процесора були погано сумісні з низкою програм під DOS, які в період його випуску були ще актуальні. Через запізнення з виходом на ринок і недостатню продуктивність K5 так і не здобув визнання у виробників комп'ютерів, й головне — він на тривалий період погіршив репутацію всієї продукції AMD.
AMD K5 processor diagram.
Під маркою K5 випускалося два варіанти процесорів SSA/5 і 5k86. «SSA/5» працював на частотах від 75 до 100 МГц (5K86 від P75 до P100, пізніше K5 від PR-75 до PR100); «5k86» працював на частотах від 90 до 133 МГц. AMD використовувала так званий P-рейтинг (рейтинг продуктивності) для маркування процесорів. Цей рейтинг показував, якому процесору Pentium (нібито) еквівалентний даний K5 по продуктивності. Наприклад, 116 МГц процесор «5k86» був маркований «K5 PR166», оскільки AMD вважала його продуктивність еквівалентною Pentium-166. Це не виправдовувалося результатами реальної роботи і також сприяло погіршенню репутації, тому для наступного процесора K6 практика рейтингів була припинена.
Ic-photo-amd-AMD5k86-P75-AMD-SSA-5-75ABR
1996 – Придбання NexGen: AMD придбала компанію NexGen[1], разом з її інтелектуальною власністю і розробленим нею новим, продуктивнішим ніж у Intel, процесором K6. Це дозволило отримати доступ до нових технологій і розробок, включаючи основи для процесорів серії K6.
П'ять модулів для повночисельних обчислень, що підтримують «позачергове» виконання, один модуль для операцій з рухомою комою, порівняний за продуктивністю з двома такими модулями в Pentium.
Основний кеш мав 4-сторонню асоціативність, тоді як у Pentium — тільки 2-way.[2]
